"Зійди, сонце, на Купала!..."
З нагоди свята Івана Купала, в нашій бібліотеці презентовано книжкову вітрину "Магічне свято Івана Купала", де представлено книги з народознавства, етнографії. За допомогою книг на вітрині, користувачі бліотеки дізнаються з яких далеких язичницьких часів прийшло до нас це свято.
Івана
Купала — традиційне свято, яке
відзначається в Україні в ніч на 7 липня, тобто в ніч з 23 на 24 червня за
старим стилем. Історично цей день був днем літнього сонцевороту (сонцестояння —
20-22 червня), що згодом збігся з Різдвом Івана Хрестителя та християнським
святом Різдва Святого Пророка Предтечі.
У
народній українській традиції день народження Іоанна (Івана Купала,
Івана-травника, Копальний Іван) — це поетичне язичницьке свято торжества
сонячного світла й тепла. У старовинних письмових джерелах Купало
характеризується як язичницький бог земних плодів, якому Приносили в жертву
хліб — головний плід землі.
Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями.
З давніх-давен в Україні дівчата й хлопці виходять із села з радісними співами, розкладають вогнища на горі або десь у лісі поблизу ріки, танцюють навколо того вогнища й стрибають через вогонь. Дівчата ще співають ворожбицьких пісень і за різними прикметами примічають, чи здійсняться їх сердечні бажання. Ранком до сходу сонця вмиваються «іванівською» росою на красу. В Карпатах дівчата оперезаються перевеслом з пахучих трав, із тих самих трав плетуть вінки й кладуть собі на голову.
Головними атрибутами свята є Купало і Марена, що в різних місцевостях України готуються по-різному. Так, на Поділлі й Волині дівчата роблять «Купало» з гілок верби; для цього вони беруть гілку, квітчають її квітами й вінками, а потім ходять навколо такого «Купала» і співають пісень. Чоловіки і жінки теж сходяться на це видовище, але в співах вони участь не беруть.
Як народне свято, день Івана Купала відбувається з багатьма своєрідними обрядами та піснями.
З давніх-давен в Україні дівчата й хлопці виходять із села з радісними співами, розкладають вогнища на горі або десь у лісі поблизу ріки, танцюють навколо того вогнища й стрибають через вогонь. Дівчата ще співають ворожбицьких пісень і за різними прикметами примічають, чи здійсняться їх сердечні бажання. Ранком до сходу сонця вмиваються «іванівською» росою на красу. В Карпатах дівчата оперезаються перевеслом з пахучих трав, із тих самих трав плетуть вінки й кладуть собі на голову.
Головними атрибутами свята є Купало і Марена, що в різних місцевостях України готуються по-різному. Так, на Поділлі й Волині дівчата роблять «Купало» з гілок верби; для цього вони беруть гілку, квітчають її квітами й вінками, а потім ходять навколо такого «Купала» і співають пісень. Чоловіки і жінки теж сходяться на це видовище, але в співах вони участь не беруть.
В гаю
зелененькім соловейко щебече, соловейко щебече;
Там дівчина мила віночок пустила з барвіночку, з барвіночку.
Плинь, плинь, віночку, гарний з барвіночку, за миленьким, за миленьким...
Там дівчина мила віночок пустила з барвіночку, з барвіночку.
Плинь, плинь, віночку, гарний з барвіночку, за миленьким, за миленьким...
Так, в нашому селі вже стало традицією святкувати це свято біля ставка, адже вода очищає від усіх негараздів.
Спільно з Мар'ївською сільською радою, Будинком культури та сільською бібліотекою було проведено фольклорне дійство-"Зійди, сонце, на Купала!...", де були театралізовані дійства, таночки, свої чудові пісні дарував народний ансамбиль української пісні "Мар'ївчанка", а також зачаровували своїм музичним талантом родина Гасленків .
Традицією цього свята був смачний куліш, яким пригощали всіх глядачів, а дітей, спонсори свята пригостили морозивом.
Немає коментарів:
Дописати коментар