Афганістан -не заживає в серці рана...

Минають дні, ідуть роки.

Життя  листки перегортає.

А  біль Афгану – навіки,

В душі чомусь не замовкає.

Я повернувся з тих завій,

Але тривожать сни, як рани,

Що ми ведемо смертний бій,

І що товариш все ще з нами.

 

15 лютого українці відзначають - День вшанування учасників бойових дій на території інших держав. Цей день не випадковий. Вже минає 28 років виведення радянських військ з Афганістану. Війна тривала довгих 10 років, яка безжально перекреслила тисячі молодих життів, переінакшила надії, плани, понівечила долі. Прийдешні покоління мають пам’ятати про бойові подвиги кращих синів і дочок, які сповна виконали свій військовий обов’язок.

  Серед них також були і наші односельці, хоробрі воїни-афганці – Булига Яків Степанович та Медяник Ігор Миколайович, які пізнали ціну життя, ціну справжньої чоловічої дружби, склали екзамен на зрілість, мужність і гідність.  

  В бібліотеці оформлено виставку-спогад «Крізь пекло афганської війни», де користувачі мали можливість з книг та періодичних видань познайомитися з трагічними сторінками чужої війни. Під час відвідування бібліотеки також переглядали слайд-презентацію «Біль Афганістану в душах не стихає».

Для старшого шкільного віку та юнацтва проведено поетичне читання «Минають дні, ідуть роки, а біль Афганістану-навіки» на якому звучали  вірші «Мати солдата», «Гримів на перевалі грім», «Не заживає в серці рана». Активними учасниками читання були – Зубенко І., Целюх А., Целюх М.